Сторінка:Зубенко Іван. Галина (1934).djvu/142

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Що пишуть про твори І. Зубенка.
(Подаємо замість оголошення. В-воОка“).
I. „Зірка“.
(Оповідання для молоді на тлі подій з визвольної боротьби В-во „Ока“, Коломия, 1926. Стр. 161 in 16°).

„Самостійна Думка“ (ч. 7-8, липень-серпень 1933 р., Чернівці): „Зірка” — це імя дівчини-героїні з визвольних боїв проти москалів, що, як отаман повстанців, воює з денікинськими добровольцями, а потім у грудні 1918 помагає військам Директорії заняти Київ. В боях з денікинцями вбиває свого бувшого нареченого, що пристав до москалів. При здобуттю Київа заходить із зеленівцями ворожі ряди ззаду й прискорює здобуття столиці. В оповідання вплетена любов „Зірки” (Христини Тачківської) до отамана „Чорна Хмара” (Романа Лучка). Оповідання кінчиться святкуванням побіди й Святом 22 січня 1919 р., цим великим моментом у нашій історії.

Оповідання читається легенько і з зацікавленням; а через те, що зображає недавні часи наших визвольних змагань і перейняте любовю до свого рідного, — то припоручаємо його нашим читачам, головно молоді.

—     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —
—     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —
—     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —     —

С. Лакуста.