Цю сторінку схвалено
ВЕСНЯНКИ.
|
I.
Дивувалась зима,
Чом се тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?
Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима'?
Дивувалась зима,
Як се скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає що дня?
Дивувалась зима,
Як посьміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?
І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.
Похилились квітки,
Посумніли, замклись;
Шуря-буря пройшла, —
Вони знов піднялись.
