|
|
До моря сліз, під тиском пересудів
Пролитих і моя вплила краплина;
До храму людських змагань, праць і трудів
Чень і моя доложить ся цеглина.
А як мільйонів куплений слезами
День світла, щастя й волі засвитає,
То чень в новім, великім людськім храмі
Хтось добрим словом і мене згадає.
2 апр. 1880.
Нехай і так, що згину я
Забутий десь під тином,
Що всі моі думки, діла
Сліду не лишать, мов та мгла
На небі синім!
Нехай і так! Я радо йду
На чесне, праве діло!
За него радо в горю вмру
І аж до гробу додержу
Свій прапор ціло.
31 мая 1880.
