Як сонічко сьяє!
Як вільно гуляє
По вільному крайі
Мій погляд кругом!
Луги за ланами,
Село між садами
І мир між хатками,
Спокій над селом.
А люде щасливі,
Брати мов зичливі
На прадідній ниві
Працюють поспів…
І пісня лунає
Від краю до краю:
Тут пана не має,
Не має й рабів!
О краю мій, світе!
Щоб раз тебе вздріти,
Я рад був терпіти
Весь вік у ярмі.
А днесь тя що днини
З утіхов дитини
Видаю, єдиний,
У снах, у тюрмі.
14 марта 1880.
