Сли лиш тим гріхом ти грішний,
То ходи у рай предвічний!“
І Ной батько сідоглавий
Клима стиха в рай впуска.
Пан Біг добрий і ласкавий
Тож не вигнав піяка.
Ну, спитає хто цікавий,
А мораль сего́ яка?
О, моралі тут три бочки,
Ось дві три важнійші точки:
Любиш, брате, чарку живо,
Дякуй Богу і за се!
Лучше хто пє мід і пиво,
Ніж хто братню кровцю ссе.
Не з пяниць найбільше жниво
Чорт у пекло понесе.
Ти ж по смерти по піяцки
Лізь у небо хоч би рачки.
Сли святі тебе полають,
Ти надіі ще не трать:
Свій уряд вони лиш знають,
Не всю божу благодать.
Просьби, сльози силу мають
Ноя в поміч підізвать.
Та ще й те май на прикметі:
Впивсь, спи в коршмі, не в заме́ті.
Відень, декабр 1892.
