Сторінка:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



А другі, ще милосернійші, бистро
Здвигаючи плечима, промовляли:
„Ось до чого веде погане товариство,
Сліпая віра в мріі-ідеали!“

Пожалували всі мене, а далі
Пішли — хто на обід, хто в карти грати,
А хто судить запертих в кріміналі,
А я лишивсь під тином умирати.
31 мая 1880.