„Не можна всім догодити“.
Отче Даниле, ще не все той вільний,
Хто з своіх пут сміє ся і кепкує;
Не все ще той поет великий, чільний,
Хто вірші пише і слова римує;
Не все ще той святий, хто богомільний,
Ні той високий, хто ся в го́ру дує:
Не все нас сміх розвеселить весільний,
Ні розслезить нас той, що все сумує.
Не в тім, співаче, сила слова твого,
Щоб ти раз в раз мок в сльозах, кис у горю,
Ні що́б сміявсь, чи є чи не є з чого.
Ти будь керманич наш в бурливім морю,
Щоб в тобі бачив люд привідця свого
І все чув добре слово в добру по́ру.
17 дек. 1882.
|
III. Молодому другови. Чом головку ти схилив до долу, |
