Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/111

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

В обіймах хмар мовчали скелі…
І хмари так казали їм:
„О, любі сестри, полетім
В краї щасливі і веселі“…
 В обіймах хмар мочали скелі…

І хмари тихо полетіли....
І сльози сріблились на них…
І ніби сльози, з скель німих
Каміння, котючись, сіріли…
 І хмари тихо полетіли…


1906 р.