Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Літній вечір… Гори в млі,
В золоті вершини…
А під ними льється десь
Пісня України.

Гасне вечір… Сон обняв
Гори і долини…
А між горами літа
Пісня України.

Ніч давно… Заснуло все… Тільки море плине,
Та щебече по-над ним
Пісня України.


1906 р.