Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/129

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Срібні акорди, що з серця знялись,
Як я в поспівья їх втілю?!
Райдужні мрії, що з ними злились,
Як їх вловити зумію?!…

Ніжнії квіти, що в серці пахтять, —
Як їх відтіль позриваю?
Жемчуги сліз, що на квітах тремтять,
Як їх тобі позбіраю?!…

Втілить чуття мої в згуки, в слова
Світ увесь навіть не в волі…
Як-же душа моя їх проспіва,
Частка душі світової?!…


1906 р.