Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ЛІТНЬОЇ НОЧІ.


Дихають тихо акації ніжні,
Злегка колишуться в сутіні срібній,
Дивлються мовчки на місяць, на зорі,
Дивлються в світ, ним ясним зачаровані…

Чом я, скажіть, не акація ніжна,
Нащо думки мене спалюють, мучуть?!
Чом я не можу забутись остільки,
Щоб лише міг я дивитись і дихати?…


1905 р.