Срібний місяць випливає,
Місяць озеро цілує,
Хвилю промінем лоскоче,
Щоб розбуркати від сну.
Хвиля очи роскриває,
Потягається, зітхає,
Млосно дивиться на місяць,
Усміхається йому.
Вечір в срібній млі ростанув,
Ніч спустилася на землю,
Розлилася по-над нею
І взяла в обійма крил.
Хвиля коси роспускає,
Убірається в каміння, —
В перли, яхонти, топази,
В срібло, золото, смарагд.
