Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ХВИЛЯ.

Там, де верби хилють віти,
Там, де лози струнко гнуться,
Там, на озері роскішнім,
Хвиля срібная жила.

Вранці кучерями гралась,
В чисте озеро дивилась
І у затишку під листям
Колихалась на йому.

Гасне день, злітає вечір,
Вечір озеро цілує,
Кута землю в темні шати
І тумани розстила.