Ця сторінка вичитана
ХВИЛЯ.
Там, де верби хилють віти,
Там, де лози струнко гнуться,
Там, на озері роскішнім,
Хвиля срібная жила.
Вранці кучерями гралась,
В чисте озеро дивилась
І у затишку під листям
Колихалась на йому.
Гасне день, злітає вечір,
Вечір озеро цілує,
Кута землю в темні шати
І тумани розстила.
