Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Міцно і солодко, кровью упившись,
Сплять вороги у-ночі…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.

Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих,
Грати залізні рвучи…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.

Мати без сина, і жінка без мужа
Плачуть, життя кленучи…
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі.

Мають знамена і бьється юнацтво,
Крови потоки льючи…
Сміло з повіток плуги викидайте,
Куйте вселюдно мечі!

1906 р.