Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/85

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Поглянь у душу: там в труні
Лежить любов моя розбита,
Парчею срібною покрита
  вбрана в квіти весняні.

В сумній пітьмі свічки горять…
Співають мрії: „память вічно!“
Ридає щастя безутішно,
Надії в траурах стоять…

На дворі вечір настає..,
Ридання стали затихати…
  тільки десь гудуть лопати,
Та в серце хтось погребно бьє.

1905 р.