Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/91

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Жита з волошками, і лукі, і гаї,
І всі роскоші весняні,
Всю вроду, всю красу безкраю,
Як втілити її, — не знаю,
В слова, в пісні мої.

Де взяти колірів стобарвних і живих
Для трав і квітів весняних,
Де взять мелодій, слів і згуків
Для всіх пісень гаїв і луків
І шуму хвиль річних?!

Ах, знаю, де! Я в казку дивную свою
Усю фантазію ввілью,
Зроблю усе живим, чудовним,
Таємності, роскошів повним, —
І в казці дійсність відібью.

1906 р.