Перейти до вмісту

Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Чому з тобою ми не хвилі?
У-двох за руки-б ми взялись
І в край щасливий полетіли,
Де ждала нас любов колись.

Чому не птахи ми з тобою?
Ми-б не нудились на землі,
А над горою сніговою
З ясними хмарами жили.

Чому ми й досі не здолаєм
Свого минулого забуть?
Ми-б в щасті чистім і безкраїм
Могли-б, як в морі, утонуть.

1905 р.