Ця сторінка вичитана
Тануть,
Вьянуть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блескуче,
Усміхнеться в привіті,
Розільється в блакіті.
Тане сніг,
Вьяне сніг,
Гине!
Тане,
Вьяне
Мій сум, —
Як в уяві ти встанеш
І в усмішці ростанеш
І простягнеш через милі
Своі руки сніжно-білі.
Тане сум,
Вьяне сум,
Гине!
1906 р.
