Перейти до вмісту

Сторінка:З поезій повстанської боротьби 1947.djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ГОЛОС ДУХІВ

Духи впавших борців в листопадові дні
Понад краєм і досі витають
І у день, і в ночі до живих ще братів
Вони голосом дужим гукають:

„Досить спать нам, прокиньтесь із рабського сну,
Сором в сні своім лити лиш сльози!
Уставайте, збирайтеся в силу грізну
І шалійте, як бурі і грози!”

„Хай ще раз загремлять невблагані громи, —
Над катами відбудуться суди,
Хай мине ніч холодна страждання і тьми,
Пісня вічна поллється хай всюди!”

„Ми не можем спочити в могилах своїх
Знаючи, що ви досі в кайданах
І над вами катів лютих чуючи сміх, —
Сміх глумливий від — рана, до — рана.”

„Ми умерли за волю, за щастя, за вас, —
На ворожих лягли барикадах!…
Відомстіть нашу кров! Повставайте всі враз!
Довершіть світлий день Листопаду!"

***

/„Лісовик”, листопад 1945/