Сторінка:З поезій повстанської боротьби 1947.djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


До дня 22 листопаду   День Базару.

 

Я.В.:

РАНОК СМЕРТИ

/Етюди/

Пливуча в безмежжя сумними казками
Без рідного сонця, віки серед тьми
Скатована, земле, страшними руками,
Знесилена, земле, лукавством судьби!

Все пристрасть червона така над тобою,
Як пам'ять злочинна, як тренетна смерть!
Одвічно повита тяжкою журбою,
Страждаючим криком наповнена вщерть!

По бурі в знемозі лягла, як рабиня,
В чеканні тривожнім невблаганих кар
I став сумним свідком твойого загину
Звичайний Базар!

II.

Осіннього ранку лунка прохолода!…
На обріях хмари… на горах сніги…
І вітер, що вічно з землею в незгоді,
Прокляття кривавим літав навкруги…

Осіннього ранку розгорнені крила!
Від сонця — повітря, червоне, як гнів…
Сіріли від туги високі могили
Співучих, як слава, чубатих дідів.

В повітрі червонім кружла а жалоба
Гарячоі крови чужих гайворон…
… осіннього ранку лунка прохолода
І гострого вітру кривавий розгон.