Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/74

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Як покину тебе, цигарко?
Коли серце вщерть переповниться,
Огортаєш легкою хмаркою,
Вірна, солодка любовнице.

Чи біла й пахуча лебідь,
Чи закурена груба одарка —
Кращої нема від тебе!
Як покину тебе, цигарко?

Удень у дзвінкім заводі,
У вечірній вохкій авдиторії —
Ти втіха душі голодній,
Єднання гарячий шворінь.

Між двох народиться іскра,
Вогневим поєднав запалом —
Безперечно — ти комуністка:
Стількох ти загітувала.

Ти, думок моїх мудрая мати,
Вигадок весела флюгарка,
Як мені з тобою розстатись,
Як покину тебе, цигарко?