Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/82

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
III.

 Коли гнаний,
До смерти потомлений Робочий
 У голодні руки
Узявши
Війні віками вірний металь
 На спомин
За погаслі очі сухітних дітей,
За панські ночі зганьблених жінок,
 За проституток,
 За віковічні муки
 За тисячолітній стогін,
 Уразив пана у серце,
 То в перший
 Після мільйонів разів,
 Знову в перший
І в передостанній раз
 Була
 Революція.