IV.
Коли на землі — Комуна,
Й сумирного вечора
З верхів'я
Гірних гаїв,
Як всесвітові струни,
Люди линуть далеко
За обрій землі,
Аби в гармонії миру,
Як меч,
Мов лелека,
Осягти, захопити ще одну не-
второвану путь,
Коли на землі — Комуна
— Один величній ирій
І лише смерть,
Як і рані,
Жертиме гірших і ліпших —
Останній тиран
В океані Комуни…
І ще раз, ізнову
У цвинтарях книгозбірень,
У поемах забутих поетів,
