Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/124

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 120 —

Нїмцїв, які воювали в імени християньскої віри, (нїбито ширять християнство,) постановив Мечислав приняти хрест і в сей спосіб витрутити Нїмцям оружиє з рук. В тій цїли оженив ся він з ческою княгинею Дубравкою і приняв разом з Польщею хрест 966. р. а в невдовзї потім оснував перше польске епіскопство в Ґнєзнї, яке зависїло від архиепіскопа в Маґдебурзї.

Болеслав Хоробрий 992.—1025. До великого значіня прийшла польска держава за наслїдника Мечислава I. Болеслава Хороброго. Сей розумний і хоробрий князь розширив значно границї своєї держави, підбив Поморє (над Балтийским морем), на Чехах здобув Моравію і Краків, на Руси Червеньскі городи. Єго держава розпростирала ся від Балтийского моря по Дунай, від ріки Салї (в нинїшній Саксонїї) поза Вислу і Сян. Рівночасно з Болеславом панували в Нїмеччинї цїсарі Оттон III. і Генрик II. Відносини Болеслава до Оттона III. були приязні, Оттон III. прибув навіть до Польщі, 1000. року (до Ґнєзна) поклонити ся мощам сьв Войтїха і при сїй нагодї увільнив польску церкву від нїмецкої зависимости, позволяючи Болеславови заложити в Ґнєзнї архиепіскопство. Зовсїм инакше уложили ся відносини Болеслава до Генрика II. З ним воював Болеслав довгі лїта, а війна