Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/125

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 121 —

закінчила ся миром в Будишинї 1018. р. де цїсар признав Болеславови посїданє Лужиць, Моравії і Шлеску. Болеслав був не лише добрим вождом але і знаменитим орґанїзатором, відзначав ся справедливостию, строгостию і любовию до простого народа. Під конець свого панованя казав Болеслав Хоробрий коронувати ся 1025. р. польским королем.

Наслїдники Болеслава Хороброго. За наслїдника Болеслава Хороброго Мечислава II. 1025.—1034. підупадає Польща. Сусїди утворили проти Польщі велику коалїцию і забрали єї всї здобичі Болеслава. Ярослав Мудрий забрав Червеньскі городи, цїсар Конрад II. Лужицї, угорский король Стефан Сьвятий Словаччину, Чехи Моравію, а даньский король Канут Великий Поморє. Єще більше підупала польска держава по смерти Мечислава II. В Польщі настав великий нелад, поодинокі племена відзискали назад свою независимість, привернено поганьство. З сего заколоту скористав ческий князь Бретислав Ахіль, наїхав Польщу, заняв Ґнєзно і увіз до Чех мощі сьв. Войтїха. З цїлковитого упадку видобув Польщу Казимир Відновитель 1040.—1058. котрий при помочи цїсаря Генрика III. завів у Польщі лад і порядок, та привернув назад християньску віру.