Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/70

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 66 —

красні мушлї, шкіри зьвірят і т. и., з часом почато бити гроші з благородних металїв. Нинї уважає ся грошем лише золото, місцями і срібло, а гроші з инших металїв, чи паперові гроші, се нїчо иншого як лише векслї, за які держава має в кождій хвилї видати на жаданє золотий гріш.

По серед сїльских орґанїзацій повстає і розвиває ся місто, яке стає осередком краю і осередком дальшого розвитку культури. В містї відбувають ся торги, через то сходить ся ту доокресний нарід. В містах повстають варстати, склади, витворює ся широкий промисл, а з піднесенєм промислу росте торговля так внутрішна як і загранична. Купцї лучать ся в союзи, які повстають найскорше в Голяндиї Анґлїї а відтак в Нїмеччинї. При помочи промислу і торговлї наступає нагромадженє великих капіталів, повстають банки і торговельні доми. З другої сторони побіч великих капіталїстів виступає верства робучого люду, що живе з працї рук. Поміж обидвома розпочинає ся соцяльна борба, не полагоджена єще до нинї.

Духова культура. Розвиток людскости на поли духовім, науково-просьвітним зовемо духовою культурою. Першою відзнакою духової культури є мова, переданє своїх думок словами. Чоловік не умів володїти язиком так