В цьому виданні збережено ту саму методу викладання, що і в першому. Дещо змінено в розміщенні матеріялу. Цього потребують, з одного боку, бажання надати цілости викладові Військової Топографії, з другого боку, деякі думки, що їх висловили мої кореспонденти з місць.
Так, всі завдання — на місцевості й графічно — зосереджені в додатках; там же уміщені відомості про рисувальний інструмент і матеріяли, що безпосередньо не стосуються до курсу.
Розділ умовних знаків виправлено й доповнено згідно з таблицями цих знаків, що їх тепер запровадило Військово-Топографічне Управління.
Так само доповнено розділ про військові мапи СРСР за останніми даними того ж Управління.
Згідно з побажаннями з місць у цьому виданні додано розділ про напівінструментове, або мензульне, здіймання. В звязку з цим докладніш описується легку мензулу й алідаду-висотомір.
Користуючися з нагоди, з особливою приємністю висловлюю мою подяку авторам багатьох думок про мою працю, даних на сторінках преси і в приватній кореспонденції. Їхні безсторонні зауваження про хиби й цінність моєї книги, їхні товариські вказівки на мої помилки допомагають спільним нашим зусиллям у справі підготови командного складу нашої Червоної армії.
Вважаю за доречне звернути тут увагу на деяке розходження в поглядах на значіння військової топографії військових геодезистів та генштабістів. Їхні погляди, отже, і підхід виникають у звязку з метою, що її ставить собі їхня спеціяльність: „Буттям визначається свідомість".
Коли військовий геодезист мусить у своїй практиці прагнути якнайбільшої точности своїх робіт та своїх обчислень, то генштабіст, щоб найкраще використати всякі засоби та щоб досягти наміченої мети, може часто поступатися деякою точністю робіт і обчислень.
