Завдання що до викладання цього трудного розділу кінець кінцем буде в тім, щоб реалізувати ці абстрактності, не спиняючись ані перед якими засобами. Тут треба використати рисунок, модель, скриньку з піском і, нарешті, саму місцевість.
В цій праці пропонується особливу методу викладати цей розділ курсу. Вона значною мірою різниться від метод, що їх дотепер пропоновано. Суть цієї методи така: топографічний рельєф різко відокремлюється від географічного й потім до нього вноситься різко обмежені поняття п'ятьох основних типів рельєфу та поняття про натуральні точки й лінії рельєфу. Ці поняття, як основні, переводиться через увесь курс, і вони наперед визначають так методу читати рельєф, як і методи наносити його на всякі здіймання.
Ось чому навчителям особливо рекомендується, ознайомившися пропонованою методою викладати питання про топографічний рельєф, твердо переводити його протягом усього курсу. За цієї умови можна бути цілком певним, що це трудне питання курсанти засвоять, і воно дасть міцний фундамент, щоб ясно уявляти всякий рельєф. За доказ цього може бути значний досвід успішного застосування цієї методи протягом багатьох років.
Перед розділом „Орієнтування“ подається стислий виклад про земний магнетизм, як нагадування про те, що саме є основа будови компасу, як засобу орієнтування.
Загальні поняття про здіймання подається в окремому розділі. Тут звертається увагу на два основні твердження: визначення місця точок, нанесення напрямку. До цих двох тверджень, як до правил, вкладається основну суть всякого здіймання. Такі відокремлені способи наносити точки, як спосіб проміру, засічок, перпендикуляру, створу, що їх указувано в старих підручниках військової топографії, відзначались деякою неясністю й утворювали в учнів такі уявлення, що з ними їм трудно було розпочати роботу, вийшовши здіймати в поле. Зводячи ці окремі положення до системи зазначених двох правил, здіймач в кожному окремому разі нанесення точки має вибір тільки в межах цих правил. Це значною мірою спрощує його роботу.
Всі інші правила зводяться до питання, як зорганізувати те чи інше здіймання та до способів використовувати той чи інший інструмент для здіймання. У цій праці розбирається ці питання щодо військово-окомірного здіймання, до складання крокі, схем та звітних карток. Окремо викладається методу перспективного здіймання.
У розділі про військові розвідки найбільш викладається технічний бік переведення тих чи інших розвідок, не поглиблюючи їхнього тактичного значіння так, як це має місце в тактиці. У цій же праці
