Сторінка:Казки та оповідання з Поділля. 1928.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Записи Ст. Руданського — всі космогонічного характера, типу т. зв. „народньої біблії“. Руданський поробив їх, ще в кам'янець-подільській семінарії вчившись, з уст наймита-Вакули бл. 1852 р., в рідному поетовому селі Хомутинцях Вінницького повіту. Вони містяться в автографічній збірці писань Ст. Руданського, що належать акад. А. Е. Кримському. Про той авторський автограф є вичерпна друкована розвідка акад. А. Е. Кримського[1], і тут повторювати наведені там звістки нема потреби. Ті етнографічні Руданського матеріяли опубліковано й друком — у II томі львівського видання „Творів Ст. Руданського“ (Львів, 1896). Але, як я мав нагоду печатно сконстатувати[2], у тому львівському виданні суто-подільський характер рідної говірки Руданського добре таки затерто, в дусі галицько-літературного правопису 1890-их рр. Тепер — то увесь той матеріял друкується у нас з усіма фонетичними особливостями оригіналу. Рука Руданського дуже розбірна, і читати його автограф зовсім легко, — немає ніяких труднощів (див. факс. № 1).

Зовсім инакшого характеру колосальна, але хаотична, збірка з п'ятьох повітів західнього Поділля[3] А. І. Димінського, що збирати її він почав живовидячки 1849 року[4]. Цю збірку витяг я з архіву акад. А. Е. Кримського, як його впорядковував. Це величезний стіс паперу in-folio: 620 фоліянтових „конторських" аркушів, списаних з обох боків, тоб-то 1240 великих сторін, розміром так ¾ аршина завдовжки, ½ аршина завширшки, або точніш — 34 × 41 снтм[5].

Ніякого порядку, ніякої системи в цій величезній Димінського збірці немає: порядок, як видко, диктувався хронологією, — запевне найдавніші записи ідуть попереду, найпізніші — на кінці. Записи робив Димінський недбалим, аж на-диво нечитким скорописом, здебільша геть без усяких розділових знаків, найчастіш — то навіть без точок. Трапляються великі (прописні) літери, тільки-ж вони

  1. ↑ Див. акад. А. Кримський та М. Левченко: „Знадоби до життєпису Ст. Руданського“ т. I, К. 1926, стор. 135 і далі.
  2. ↑ Ibid., стор. 243, і передше в багатьох примітках.
  3. ↑ Кам'янецького, Могилівського, Новоушицького, Лятичівського та Проскурівського.
  4. ↑ Принаймні, на збірці пісень, яку він надіслав до „Русскаго Географ. О-ва“, стоїть виразна зазначка, зроблена од самого Димінського, що записи він почав робити 1849 року (див. Зеленинъ, „Описаніе рукописей Русск. Геогр. Общ.”, т. III, стор. 1092).
  5. ↑ Нумерацію сторінок проставив я у всьому рукописі чергову, хоч в них можна добачати два томи. Один том мав 475 стор., в ньому бракує перших сто сторінок. Другий том мав по-над п'ятьсот сторінок, але він дуже розгубився і має величезні прогалини. Окрім того 10 аркушів рукопису списано на звичайному писальному (не конторському, як ті) папері. Окрім цих рукописів небіж покійного А. І. Димінського Й. А. Бржосньовський ласкаво передав до мого розпорядження величезну збірку подільських пісень, що призбирав його дядько за своїх молодших літ. Тільки-ж, черга на ті пісні надійде вже пізніш, так само як і на двохтомову збірку пісень, що 1852 року призбирав С. Руданський.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Казки_та_оповідання_з_Поділля._1928.pdf/14&oldid=639696