інформації з довідкових масових видань слід ставитись обережно, бо у різні часи і в різних місцях значення однойменних одиниць могли бути різним. На жаль, дуже часто вони помиляються і застосовують розмір одиниці міри, який не відповідає часові, про який пишуть.
Щоб проілюструвати типову помилку, процитую В. Моложавенка, який у книзі «Неопалимая купина» пише: «Даже в энциклопедиях и некоторых трудах географов встретишь иногда разноречивые сведения. Скажем, какова длина реки? В «Книге, глаголемой Большой Чертеж» говорится: «А протоку Донца Северского от верх и до устья 514 верст…» Простим думских дьяков Федора Лихачева и Михаила Данилова, что вписали ошибку в расчетах в официальную карту. Но… в Словаре Брокгауза и Ефрона, том 21-й, читаем: «Длина Донца — 1027 верст». Следовательно, 1096 километров. Предположим, что это так. Но в 23-м томе Большой Советской Энциклопедии, вышедшем в 1935 году, длина Донца определяется 1020 километров. В том же 1935 году выходит 4-й том Малой Советской Энциклопедии. Он сообщает, что длина Донца — 1056 километров. В 1950 году выходит 15-й том нового издания БСЭ, и длина Донца сокращается до 1016 километров. А в 1960 году издается 1-й том Краткой географической энциклопедии — в ней длина Донца 1050 километров».
Автор вказує на розбіжності інформації з різних джерел. Цьому є пояснення. Та не буду про це. Я звернув увагу на інше. Він звинуватив дяків у помилці. І даремно. Бо мав би помітити, що число, назване дяками, вдвічі менше від числа верст, вказаних у Словнику Брокгауза і Єфрона. Чому це дяки помилилися рівно вдвічі? Якби автор зацікавився цим питанням, то звернувся б до спеціальних
