|
Около города выкопан ров со всех 4-х сторон, в глубину полсажени, в ширину полтретью сажени». |
Прокоментуємо виділені місця.
Автор книги теж зробив коментар, зазначивши, що сажень дорівнює 213 см. Це типова помилка, бо до реформаторських часів Петра I, а мова йде про 1684 рік, сажень дорівнював 216 см.
- 2 саж. без чети: четь — це четверть = 4 вершкам = 18 см. Отже (2 × 216) – 18 = 414 см. А от до XVI століття, до появи аршина і його четверті, «сажень без четі» дорівнюва 197 см;
- пол-3-и сажени те саме, що полтретью сажени: два з половиною сажня (2 × 216) + (216: 2) = 540 см;
- 20 венцов: 20 колод. Дубова тесана колода в середньому становила 7 вершків або 30 см;
- 20 саж. без чети: (20 × 216) – 18 = 4302 см або 43 м;
- по сажню без вершка: 216 – 4,45 = 211,55 см;
- аршин с вершком: 72 + 4,45 = 76,45 см;
- сажень с четвертью: 216 + 18 = 234 см;
- полсажени: 216: 2 = 113 см.
Навіть знаючи розмір тогочасних одиниць, не завжди зрозуміла форма запису числа в документах, як от «полтретьи сажени». Або як зрозуміти розмір подарунка, який цар велів надіслати козацьким атаманам — «сукна анбургского мерой полпята аршин»? Можна зрозуміти як чотири з половиною, бо половину п'ятого, а можна — два з половиною, бо половина від п'яти. Перша відповідь буде правильною.
Ми й сьогодні вживаємо вираз «півтора». Він походить від давнього «полвтора», що означало один з половиною.
