Варто навести деякі терміни і сталі вирази, що пов'язані з вимірюванням чи числівниками, які зустрічаються в російській літературі і в старих документах.
— Беремя — ноша, оберемок, скільки можна обхопити руками.
— Осьмина, осьмуха, осьмушка, осьмая = ⅛. Восьма частина фунта називалася осьмушкою: «осьмушка чаю». Пачки чаю по 50 г ще довго називали «осьмушкою».
— Полтретья = 2,5.
— Полпята = 4,5.
— Полодинадцати = 10,5.
— Полшестадесята або ж пол-60 = 55.
— Полтретьяста = 250.
— Пятерик — п'ять одиниць ваги або довжини.
— Сметы нет — відсутнє число.
— Стопа — фут; стопа — міра паперу, колись дорівнювала 480 аркушам, а пізніше — 1000 аркушам.
А ось як нумеруються колишні слов'яносербські роти другого десятка у документі за 1777 рік: «первой на десять» — одинадцята; «четвертой на десять» — чотирнадцята. Читаємо: «Пятая и шестая на десять роты: церковь Иоанна Предтечи, при оной священник Андрей Данилов, приходских сто четырнадцать дворов» — як бачимо, загальноприйнята норма написання числівників, як і сьогодні — «сто четырнадцать», а в нумерації рот — «четвертой на десять».
Коротко про засоби і методи вимірювання. XVIII століття відзначалось значним прогресом у цьому відношенні. Для вимірювання відстаней стали застосовувати металеві ланцюги, іноді навіть крокоміри; для різниці висот — нівелірні рейки з поділками у долях дюйма; для глибин — лоти. Були розроблені правила виготовлення сажнів, мірних вірьовок, ланцюгів. У підручнику С. Назарова «Практиче-
