Назву цього вступного розділу я змінив у останній момент, коли вже текст книги був готовий. Спершу розділ називався «Про метрологію у Придінцевому Порубіжжі». Назву книги теж змінив, бо писалася книга «Нариси метрологічного краєзнавства Придінцевого Порубіжжя». Змінив на коротшу, хоча й менш точну, але зрозумілішу, бо не містить термінів, що вимагають пояснення.
Тут можу пояснити. Книжка розрахована в першу чергу на краєзнавців. Вона може бути цікава всім, хто цікавиться вітчизняною історією, минулим рідного краю, і усім допитливим, які люблять пізнавати нове. Ці читачі знають, що предметом краєзнавства є історичне минуле, природа, населення та господарство, мистецтво, культура краю. Тому існують терміни історичне краєзнавство, геолого-географічне, туристичне, літературне, етнографічне, екологічне… А от про метрологічне краєзнавство не доводилося поки що чути навіть мені. Але ця книжка належить саме до цього рідкісного виду краєзнавства — метрологічного. Термін «метрологічне краєзнавство» має право на існування, бо присвячений вивченню вимірюванню в краї.
Будь хто, прочитавши на обкладинці слово «метрологія», зрозумів би, що книжка про якусь науку. Дехто навіть знає, що «метрологія» у перекладі з грецької означає — вчення про міри. Але я замінив слово «метрологія» на «вимірювання», бо краєзнавця більше цікавить прикладне значення науки метрології, не теоретичні засади і практичні методи та засоби вимірювання, а переважно лише одиниці вимірювань фізичних величин. І хоч до вимірювання
