Сьогодні, мабуть, усякий випускник школи знає, що міра об'єму — це, так звана, кубічна міра, яку можна представити як куб з ребрами в одиницю довжини. Наприклад, такий величенький кубик зі стороною в один метр буде мірою об'єму — кубічним метром. Менший кубик зі стороною в один дециметр, тобто 10 сантиметрів, буде дециметром кубічним, який звичніше називають літром. У кубічний метр увійде 1000 літрів. Якщо розмір ребра кубика буде один сантиметр, тобто одна сота частина метра, то отримаємо міру в один кубічний сантиметр або мілілітр. Приставка мілі означає тисячну частину від цілого, значить мілілітр — одна тисячна частина від літра.
Представлена система — досить проста і зручна. Декому вона може здаватися дуже давньою. І вони переносять цю просту побудову кубічних мір на давні назви мір об'єму, які існували ще до впровадження метричної системи мір. У книзі одного краєзнавця написано, що в 1764 році в урочищі на Білій Лугані шукачі вугілля накопали його 12 четвертей загальною вагою 199 пудів і один фунт. У примітках автор пояснив читачам, що четверть — давня міра об'єму, яка дорівнює ¼ кубічного аршина. Дійсно, у допетровські часи існувала міра довжини четверть, яка становила четверту частину аршина. Автор помилково міг подумати, що назва такої поширеної одиниці об'єму, як четверть, походить від однойменної назви міри довжини. Однак до 1764 року аршин уже дещо змінив розмір і був кратним дюймам, а четверть як одиниця довжини відійшла у минуле.