Цього можна і не знати, щоб переконатись у тому, що четверть об'єму не дорівнює 1/4 кубічного аршина. Перевіримо. 199 пудів (1 пуд = 16,38 кг) і один фунт (0,4095 кг) вугілля становитиме 3260 кг, які вмістилися в 12 четвертей по 1/4 кубічного аршина, тобто 3 кубічних аршина. Один кубічний аршин становитиме 0,711³ = 0,3594 м³, а три — 1,078 м³. Виходить, що 3260 кг вугілля вмістилося в 1,078 м³, тобто густина знайденого вугілля була 3260 кг ¦ 1,078 м³ = 3261 кг/м³. Звично густина вугілля становить від 1200 до 1500 кг/м³, а тут удвічі більше. Зрозуміло, що четверть об'єму не походить від четверті аршина.
Цікаво, чи підтвердить цей приклад правильність розміру четверті як міри об'єму сипких тіл, який здавна становив 209,9 л, тобто 0,210 м³. Об'єм 12 четвертей по 0,210 м³ становить 2,52 м³. Визначаємо густину вугілля: 3260 кг : 2,52 м³ = 1294 кг/м³. Тепер все сходиться і ми переконалися, що значення четверті як міри об'єму в 209,9 л є правильним.
Слово четверть вказує на те, що ця міра складає четверту частину від якоїсь більшої, і на те, що давньоруська система мір об'єму була не десятковою, а побудованою на перевідному коефіцієнті 2ⁿ.
Деякі дослідники стверджують, що ця система тотожна давньоанглійській, яка беспосередньо опиралась на дещо модифіковану давньоєгипетську систему мір об'єму, що склалася у давні часи, коли ще слов'ян не існувало. Давньоруські міри об'єму вивчав російський учений-металург та історик М. Т. Бєляєв, який після революції 1917 року жив у Парижі і Лондоні.
Міри об єму часів Київської Русі він систематизував і виклав таким чином.
