часть в Головній Українській Радї у Відни, де засідав у президії яко заступник голови, мріючи з молодечим запалом про збудоване української держави.
Умер сей невіджалуванйй народний робітник 26. січня 1915 року у Львові, підчас окупації сього міста російськими війсками. Коли ще перед російською окупацією визначні Українцї опускали Львів, Павлик на питане, що думає робити, відповів: „Я вже такий старий і близкий смерти, що менї ні чого не страшно!“ І остав ся у Львові, немов віщим духом передчуваючи близку смерть.
Помер як воїн на поли бою, не діждавшись побіди справи, на яку поклав цїле своє житє. Помер, не побачивши вільним свого народу, для котрого весь вік свій трудив ся. Він чесно пройшов свій цілях і рідна земля збереже його память в рядї найлїпших синів своїх...
оуонь
4-
Що отеє за гомін?
— Враже племя гуляє!
Чом так заводить дзвін?
— Хмель за правом питає!
Чом зорі миготять?
—• На козаків моргають!
Чом тополі' шумлять?
•— Сестри братів пращають!
Кудиж вони ідуть?
— На степи вільнії!
Що-ж там дїлати-муть?
—• Здійснять народні мрії!
А сили в них не брак?
— Про се і не питай...
Що їм найбільш не в смак?
— Наш рабський обичай!
II.
Захмаривсь небозвід, Вітер зняв шепіт, Дуб з дубом почав пращатись,' А в степу травиця, Наче молодиця, До землі взяла кланятись...
І серед тучі, Громів і бучі Гетьманський голос озвав ся:
„Ставай, кобзарю-брате, Людям розказати, Щоб народ до працї забрав ся!
ГОРИТЬ!
„Годї вже вам, годї!
Хоч було се в модї Діла батьків раз судить, раз Пора вже вам, дїти, _ [вихваляти,—.
Степовії квіти, Любов ділом власним доказати!
„Бо ворог не спить!
Огонь горить, Вже й кісткам нашим допікає, А в вас все т е лайки, Пусті балакайки, Хоч Ненька синів вижидає“.
III.
Чом земля так дрожить?
•— Козацтво думи зводить!
Чом потік так журчить?
— Стражданя їх холодить!
Скільки-ж журби у них?
— Більш ніж піску у морю!
Чом біль їх не затих?
— Не конець ще їхньому горю!
Скільки їх полягло?
— Більш ніж в степу травиці!
Скільки сліз пролилось?
— Більш ніж води в керницї!
Чого бажали все?
— Щоб люди в щастю жили!
Що сталось їм за те?
— Загнали їх в могили!
