Сторінка:Камо грядеши (Хвильовий, 1925).pdf/51

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тожнювати. Наш маестро може зійтися з названим критиком у названому пункті. Але й він від цього не буде страждати на воронщину. Політик Вандервельде бере за основу Маркса — чи може й тут шукати ідентичности політичним поглядам Пилипенка? Коли останньому сподобався Троцький, то хай він його ще раз послухає:

— «пізнання взагалі починається з розрізнення річей і явищ, а не з хаотичного змішання».

Але може єсть тут все таки елементи «призирства й хіхікання до молодої молоди»?

— Очевидно, нема, відповідає тов. Пилипенко в своїй другій статті: «бо це-ж демагогія».

Воістину, демагогія! Але вам, Сергіє Володимировичу, не личить оперувати нею. Ви-ж прекрасно знаєте, що Мопасан аж до 30 років ходив до Флобера, і тільки на 31 ризикнув виступити з першим твором. Чому-ж ви не вчите цього молоду молодь? Ви-ж прекрасно розумійте, що вся та «масова література», що її ви друкуєте, і близько не лежала біля мистецтва. Навіщо-ж ви нацьковуєте цю молодь на Хвильового? Навіщо ви її держите в темноті й не скажите їй, що самих творів Ленінових для митця дуже й дуже замало? Чому ви не порадите їй звернутися до Зерова, який наштовхне її на таких реакціонерів, як Віко, проф. Віппер і т. д.? Ви боїтеся за неї? Не бійтесь: ви теж вивчали все це, але це не пошкодило вам бути зразковим комуністом. Письменник мусить знати всю розумну літературу, хай вона буде й реакційною. А наштовхнути на неї можуть тільки Зерови. Тільки тоді буде перед ним справжній письменницький горизонт. «Селянська бібліотека» і ті студійні вправи, які бувають у вас по неділях, і ті «досвітки», що по понеділках — все це культурництво — і тільки. Воно потрібне, але все це ніякого не має відношення до мистецтва. Невже це неправда? Так тоді-ж навіщо ви так некрасиво граєте «ім'ям» Хвильового? Хіба ви не знаєте, що це «ім'я» Хвильовий здобув не тому, що Пилипенко написав про нього статтю (за це красно дякуємо), а тому, що цей автор має, очевидно, деякий хист і, поки виступити — уперто, протягом багатьох років працював над собою. Пам'ятаєте ті байки, що їх ще так недавно й дуже обережно носив до вас цей-же Хвильовий, як студійні вправи? Чому ви не скажите про це молоді?