визначено як працю, рівнозначну кожній іншій людській праці, хоч яку натуральну форму має ця остання, отже, однаково, чи упредметнюється вона в сурдуті, чи в пшениці, в залізі, чи в золоті й т. ін. Тому полотно через свою форму вартости перебував тепер у суспільному відношенні вже не лише до якогось одного тільки іншого роду товару, а до цілого товарового світу. Як товар воно є громадянин цього світу. Разом з цим безмежний ряд його виразів показує, що для вартости товарів байдуже, яка е осібна форма споживної вартости, що в ній вона виявляється.
У першій формі: 20 метрів полотна = 1 сурдутові може бути випадковим той факт, що ці два товари є вимінні в певному кількісному відношенні. Навпаки, в другій формі одразу ж проступає нахована в ній основа, яка посутньо різниться від її випадкового виявлення та визначав це виявлення. Вартість полотна лишається однакова щодо величини, чи виражено її в сурдуті, каві, чи залізі й т. ін., — в безлічі різних товарів, що належать найрізнішим посідачам. Випадкове відношення двох індивідуальних посідачів товарів одпадає. Стає ясно, що не обмін реґулює величину вартости товару, а, навпаки, величина вартости товару реґулює його мінові відношення.
Кожний товар — сурдут, чай, пшениця, залізо й т. ін.— у виразі вартости полотна служить за еквівалент, а тому й за тіло вартости. Певна натуральна форма кожного з цих товарів є тепер осібна еквівалентна форма поруч багатьох інших. Так само й різноманітні певні, конкретні корисні роди праці, що містяться в різних товарових тілах, репрезентують тепер стільки ж осібних форм здійснення або виявлення людської праці взагалі.
Поперше, відносний вираз вартости товару є невивершений, або ряд його виразів вартости ніколи не закінчується. Ланцюг, у якім одне вартостеве рівнання прилучається до другого, можна досхочу продовжувати кожним новим родом товару, який дає матеріал для нового виразу вартости. Подруге, цей ланцюг становить строкату мозаїку осібних (auseinanderfallender) і різнорідних виразів вартости. Нарешті, коли, як це й мусить статися, відносну вартість кожного товару виражається в цій розгорнутій формі, то відносна форма вартости кожного товару є безмежний ряд виразів вартости, відмінний від відносної форми вартости всякого іншого товару. — Вади розгорнутої відносної форми вартости відбиваються на відповідній її еквівалентній формі. А що натуральна форма кожного окремого товарового роду становить тут осібну еквівалентну форму поряд незчисленних інших осібних еквівалентних форм, то існують взагалі лише обмежені еквівалентні форми, з яких кожна виключає іншу. Так само й певний,
