конкретний корисний рід праці, що міститься в кожному осібному товаровому еквіваленті, в лише осібна форма виявлення людської праці, отже, форма, що не вичерпує всіх форм людської праці. Правда, ця остання мав свою повну або вичерпну форму виявлення в сукупності тих осібних форм виявлення. Але в такому разі вона не мав жодної однорідної форми виявлення.
Однак розгорнута відносна форма вартости складається лише з суми простих відносних виразів вартости або з рівнань першої форми, як от:
Але кожне з цих рівнань містить у собі й зворотне тотожне рівнання:
Дійсно, коли хтось обмінює своє полотно на багато інших товарів і таким чином виражав вартість полотна в ряді інших товарів, то й усі інші посідачі товарів неминуче мусять обмінювати свої товари на полотно й таким чином виражати вартість своїх різних товарів у тому самому третьому товарі, в полотні.— Отже, якщо ми обернемо ряд: 20 метрів полотна = 1 сурдутові, або = в 10 фунтам чаю, або = і т. ін., тобто, якщо вправимо те зворотне відношення, яке по суті вже міститься в цьому ряді, то матимемо:
1 сурдут = 10 фунтів чаю = 40 фунтів кави = 1 квартер пшениці = 2 унції золота = ½тонни заліза = x товару A = і т. под. товарів =
20 метрам полотна
Тепер товари виражають свої вартості, поперше, просто, бо вони їх виражають в якомусь одним - одному товарі, а подруге, однорідно, бо вони їх виражають в тому самому товарі. їхня форма вартости в проста й спільна їм всім, тим то й загальна.
Форми перша, A, і друга, B, досягали лише того, що виражали вартість якогось товару як щось відмінне від його власної споживної вартости або від його товарового тіла.
Перша форма, A, подавала такі рівнання вартости, як ось: 1 сурдут = 20 метрам полотна, 10 фунтів чаю = ½ тонни заліза й т. ін. Вартість сурдута виражається як щось рівне полотну, вартість
