стичний шлях розвитку, особливо в країні, де він становить переважну більшість, як це було в СРСР. У «Капіталі» Маркс показав, що дрібне товарове виробництво взагалі є база розвитку капіталізму, що воно, за іманентними йому законами розвитку, неминуче породжує капіталізм, що воно становить коріння капіталізму. Разом з тим Маркс і Енґельс відзначили і двоїсту природу дрібного товаропродуцента, який, з одного боку, є власник і як такий прагне стати капіталістом, а з другого боку — працівник і як такий є близький до пролетаріяту. Ленін, спираючись на це вчення Маркса і Енґельса, розвинув його далі і на конкретному історичному розвитку Росії (див. «Розвиток капіталізму в Росії») показав, як із простих товарових відносин неминуче виникає і розвивається капіталізм, зокрема, як із середовища дрібних сільських товарових продуцентів на одному полюсі з'являється буржуазія, а на другому — сільський пролетаріят. Ленін майстерно показав капіталістичний шлях розвитку сільського господарства — шлях руйнації і зубоження, політичного безправ'я десятків мільйонів селян і збагачення купки куркулів. В умовах диктатури пролетаріяту, при переході до нової економічної політики, Ленін ввесь час підкреслював, що допущення вільної торговлі, хоч і при регулюючій ролі пролетарської держави, неминуче мусить породжувати із надр простого товарового виробництва капіталістичне виробництво, капіталізм. Ленін казав: «Коли є дрібне господарство, коли є свобода обміну — з'являється капіталізм» (там же, стор. 306). «Товарообмін і свобода торговлі означають неминучу появу капіталістів і капіталістичних відносин» (там же, стор. 370). Разом з тим Ленін завжди підкреслював двоїсту природу дрібного товаропродуцента і показував, що при правильній політиці пролетаріяту щодо дрібного продуцента, зачепившись за його трудову душу, на основі союзу з ним, можна перевести його на соціялістичний шлях розвитку.
Розробленням шляху соціялістичної переробки дрібного продуцента, переведення його на рейки великого соціялістичного сільського господарства, є ленінський кооперативний плян. Дальше опрацювання цього ленінського кооперативного пляну належить тов. Сталінові. Тов. Сталін сконкретизував цей ленінський плян і повів партію до здійснення його. Тов. Сталін з усією силою підкреслював, що основою здійснення кооперативного пляну Леніна є розвиток соціялістичної промисловости і провід селянством з боку робітничої кляси. Тов. Сталін поставив перед партією і робітничою клясою проблему масової колективізації селянства на базі досягнення певного рівня соціялістичної ідустріялізації. Він показав, що основною формою, яка забезпечує масовий перехід бідняцько-середняцьких мас на колективні форми господарювання, є артіль, і що, досягнувши певного рівня суцільної колективізації, треба перейти, спираючись на колгоспні маси, від політики витиснення й обмеження куркуля до нової політики — до ліквідації його як кляси.
Розвинення цього пляну тов. Сталіном і його провід забезпе-
