же нема кому — скажи… Що дощ замочить… Крутни жидівською головою і вимани старого з хати, чуєш?…
Мордохай. Крути тут головою… Не знаю, чи удасть ся!…
Герцель (до себе). Ну, що-ж, коли не вийде з хати, тодї Міхал його убє, щоб за Тетяною затерти шлях!… На себе нехай жалуєсь. (До Мордохая). Гляди-ж менї, заки прийду, щоб все було, як я сказав! Тим часом я сюди всю челядь приведу і ти впусти її у коршму з двору. Нехай сидять на поготові й ждуть мого приказу!… Повертайсь!
Мордохай. Пануню, а червінцї?
Герцель. Пся крев! Ти взяв уже 50!…
Мордохай (цїлує його в плече). Узяв, спасибі вам!
Герцель. Зроби все дїло, візьмеш ще стільки. Ну, скорше — ніч настає, я немаю часу тут балакати з тобою (пійшов).
Мордохай (сам, а потім 1-ший і 2-гий наймит Бондаря). Ой, ой! Коли би червінцї ті взяти скорше від нього. Бо пан Чеслав і батька рідного облупить — він хитрійший від жида! Обманить ще. (Підходить до двору Бондаря, заглядає й киває пальцем). А ходїть сюди!…
1-ший наймит (з неохотою). А чого тобі?
Мордохай. Чи уже наклали рибу на вози? (заглядає у двір). Ой, ой! Яка велика купа ще лежить на земли!
2-гий наймит. Швидкий ти дуже!
