била великий гріх з намови страшної, але я люблю тебе над усе і йду туди, куди йдеш ти!..
Вона вийняла пляшечку з ядом і враз випила все, що було там і впала на його груди. Він обняв її рукою і так вони вмерли обоє в обіймах страшної муки й болю.
„Ще коли вона кликала на поміч, її почули пастухи, що пасли тут вівці, але коли вони стали йти на голос, то знайшли два теплих, почорнілих трупи в яких вони зараз-же узнали свого любого лицаря і доньку панську Самі не знаючи, щоб се могло бути, вони зараз-же побігли сповістити матір лицаря, а також забігли в панський двір, щоб сповістити про такий страшний випадок“.
„Коли пастух сповістив бідну матір про таке велике нещастя, то та схопилася і побігла з плачем до трупа свою любого сина, а за нею слідом і все село вирушило… В панському дворі вже й бенкет був розпочався і гостів багато наїхало, бо мали святкувати свою ганебну перемогу. Коли тут приходить пастух і каже, що така то і така сталася причина. Тоді всі пани дуже захвилювалися, батько і мати панянки з риданнями заломили руки, але ксіонз став заспокоювати, кажучи: — „То є Божа воля!.. Ви будьте вдячні Богові, що він сподобив вас такого горя, через яке стало нам всім вільно і славно жити“.
„Але нещасний батько, наче збожеволів, він стиснув кулаки і крикнув: „Геть, гаде, з моєї ха-
