Пісні́, пісні́ мої кохані,
Вставайте всі до зброї!
Сурміте всі у сурми,
І підійміть на щіт
Дівчи́ну молодую,
Що запанує в серці
У мене, як цариця.
Хвала тобі, царице молода!
Я з сонечка зірву
Червоне золото проміння
І на твою голівоньку святу
Сплету я діядему;
З шовкової небесної блакітї,
Де діаманти ночі сяють,
Я одірву коштовну тканку
І покладу тобі на царські плечі,
Як царськую величную кирею.
До двору дам тобі за челядь
Моїх сонетів вдатних,
Моїх терцін чванливих, гречних стансів.
Мій жарт тобі за скорохода буде,
За дурня двірського мої кохані мрії,
А мов герольд служитиме тобі
