Сторінка:Книги битія українського народу 1921.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

5. Нема другого Бога — тільки один Бог, що живе високо на небі, превездісий Духом святим своїм, і хоч люде поробили богів в постаті звіриної і чоловічої зо страстями і похотями, а то не боги, а то страсті і похоті, а правив над людьми отець страстей і похотей, чоловікоубійця діявол.

6. Немає другого царя, тільки один Царь — Небесний Утішитель, хоч люде і поробили собі царів в постаті своїх братів-людей, зо страстями і похотями, а то не були царі правдиві, бо царь — єсть то такий, що править над усіма — повинен бути розумнійший і найсправедливійший над усіх, а розумнійший і найсправедливійший єсть Бог, а ті царі — зо страстями і похотями, і правив над людьми отець страстей і похотей, чоловікоубійця діявол.

7. І ті царі лукаві побрали з людей таких, що були сіїльнійші, або їм нужнійші, і назвали їх панами, а других людей поробили їх невольниками, і умножились на землі горе, біднота і хороба, і нещастя і незгода.

8. Два народи на світі буди дотепнійші: Євреї і Греки.

9. Євреїв сам Господь вибрав і послав до їх Мойсея, і постановив їм Мойсей закон, що приняв од Бога на горі Синайській, і постановив, щоб усі були рівні, щоб не було царя між ними, а зналиб одного царя — Бога Небесного, а порядок давалиб судді, которих народ вибірав голосами.

10. Але Євреї вибрали собі царя, не слухаючи старця святого Самуїла, і Бог тодіж показав їм, що вони негаразд зробили, бо хоч Давид був луччий з усіх царей на світі, однак його Бог попустив у гріх, що він одняв у сусіда жінку: сеж так було, аби люде зрозуміли, що хоч який добрий чоловік буде, а як стане самодержавно панувати, то зледащіє. І Со-