Сторінка:Книги битія українського народу 1921.djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ломона, мудрійшого з усіх людей, Бог попустив у саме велике кепство — ідолопоклонство, аби люде зрозуміли, що хоч який буде розумний, а як стане самодержавно панувати, то одуріє.

11. Бо хто скаже сам на себе: „Я луччий оду всіх і розумнійший над всіх, усі мусять мені коритися і за пана мене уважати і робить те, що я здумаю“ — той зогрішає первородним гріхом, которий погубив Адама, коли він, слухаючи діявола, захотів порівнятися з Богом і здурів; — той навік подобиться самому діяволу, которий хотів стать в рівню з Богом і упав у пекло.

12. Єдин бо єсть Бог і єдин він Царь, Господь неба і землі.

13. Тим і Євреї, як поробили собі царів і забули єдиного Царя Небесного, зараз одпали і од істинного Бога і почали кланятися Ваалу і Дагону.

14. І покарав їх Господь: пропало і царство їх, і всіх забрали у полон Халдеї.

15. А Греки сказали: „Не хочем царя, хочемо бути вільні і рівні“.

16. І стали Греки просвіщенні над усі народи і пішли од їх науки, іскуства і умисли, що тепер маємо. А се сталося затим, що не було у них царей.

17. Але Греки не дізнались правдивої свободи, бо хоч одріклися царей земних, та не знали Царя Небесного і вимишляли собі богів, і так царей у їх не було, а боги були, тим вони в половину стали такими, якими булиб, колиб у них не було богів і зналиб Небесного Бога, бо хоч вони багато говорили про свободу, а свободні були не всі, а тільки одна частка народа, прочіж були невольниками, і так царів не було, а панство було: а то все рівно, якби у їх було багато царків.