Та я й не волох; так тілько — був колись у Волощині, а люде й зовуть волохом, сам не знаю за що.
Ну, та дарма; утни ще яку-небудь. А ну лишень, про батька Максима ушкварь.
Та не голосно, щоб не почула старшина.
А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі. У нас один старший — батько Максим; а він як почує, то ще карбованця дасть. Співай, старче Бохий, не слухай ёго.
Та воно так, чоловіче; я це й сам знаю, та ось що: не так пани, як підпанки! або — поки сонце зійде, то роса очі виїсть.
Брехня! співай, старче Божий, яку знаєш, а то й дзвона не діждемо — поснемо.4)
Справді поснемо; співай яку-небудь.
|
Кобзарь (співає).
Літа орел, літа сизий5) |
