Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/116

— 84 —

Старшина первий і другий.

А що ж? то й ходімо!

Старшина третій.

Добре, ходімо.

(Старшини нишком стали за дубом, а під дубом сидить сліпий кобзарь; кругом ёго Запорозці і гайдамаки. Кобзарь співає з повагою і неголосно.)

Кобзарь.

„Ой Волохи, Волохи!
Вас осталося трохи;
І ви, Молдавани!
Тепер ви не пани:
Ваші господарі —
Наймити татарам,
Турецьким султанам,
В кайданах, в кайданах!
Годі ж, не журіться;
Гарно помоліться,
Братайтеся з нами,
З нами козаками;
Згадайте Богдана,
Старого гетьмана;
Будете панами.
Та, як ми, з ножами,
З ножами святими
Та з батьком Максимом
Сю ніч погуляєм,
Ляхів погойдаєм,
Та так погуляєм,
Що аж пекло засміється,
Небо запалає...
Добре погуляєм!“

Запорожець.

Добре погуляєм! правду старий співа, як не бреше. А що б то з ёго за кобзарь був, як би не волох!