І вішати, і мордувати! Добре, Їй-Богу, добре! Ну, це так! Далебі, дав би карбованця, як-бн був не пропив учора! Шкода! Ну, нехай стара вьязне, більше мьяса буде. Поборгуй, будь ласкав, завтра оддам. Утни ще що-небудь про гайдамаків!
До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, — поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці , як то кажуть, та й знову. Слухайте ж, панове громадо!
„Ночували гайдамаки |
Цить лишень! здається, дзвонять. Чуєш?... ще раз... о!
Кобзарь.
Задзвонили, задзвонили! |