Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/120

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 88 —


Шкандибає, курникає,
І гич не до речі.
„Ну лиш иншу, старче Божий!“
З возами на плечах
Кричять ёму гайдамаки.
— „Добре, хлопці, нате!
От-так! от-так! добре, хлопці!
А нуте, хлопьята,
Ушкваримо!“
 Земля гнеться,
А вони з возами
Так і ріжуть. Кобзарь грає,
Додає словами:

„Ой гоп таки так!
Еличе Гандзю козак:
„Ходи, Гандзю, пожартую,
„Ходи, Гандзю, поцілую;
„Ходім, Гандзю, до попа
„Богу помолиться;
„Нема жита ні снопа,
„Вари варениці.“
Оженився, зажурився —
Нічого немає;
У ряднині ростуть діти,
А козак співає:
„І по хаті ти-ни-ни,
„І по сінях ти-ни-ни,
„Вари, жінко, лини,
„Ти-ни-ни, ти-ни-ни!“

— „Добре! добре! ще раз! ще раз!“
Кричять гайдамаки.

— „Ой гоп того дива!
Наварили ляхи пива,
А ми будем шинкувать,
Ляшків-панків частувать.