Не женися на багатій, бо вижене з хати;
Не женися на убогій, бо не будеш спати.
Оженись на вольній волі, на козацькій долі;
Яка буде, така й буде, — чи гола, то й гола! —
Та ніхто не розважає, ніхто не питає:
Чого болить? і де болить? — сам про теє знаєш.
У двох, кажуть, і плакати — мов легше неначе...
Брешуть люде: легше плакать, як ніхто не бачить.
Не завидуй багатому: багатий не має
Ні приязні, ні любови, — він все те наймає;
Не завидуй могучому, бо той заставляє;
Не завидуй і славному: славний добре знає
Що не ёго люде люблять, а ту тяжку славу,
Що він кровъю та слёзами вилье на забаву.
І молоді як зійдуться, то любо та тихо,
Як у раю, — а дивишся: ворушиться лихо...
Не завидуй же нікому, — дивись кругом себе:
Нема раю на всім світі, — хиба-що на небі?
